Досвід роботи

ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

вчителя світової літератури Долинської ЗОШІ-П ступенів Петрончак С.Я. з проблеми „Використання інноваційних технологій навчання на уроках світової літератури з метою активізації творчої діяльності учнів».

Я, Петрончак Світлана Ярославівна, працюю учителем світової літератури 22 роки.

Головне завдання, яке ставлю перед собою - це реалізація основної мети предмета - залучення учнів до найвищих досягнень світової літератури і культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення імунітету проти низькопробних явищ масової культури. Спонукаю учнів до читання художніх творів, вчу розуміти художню літературу як мистецтво слова.

За Державним стандартом повної загальної середньої освіти метою освітньої галузі «Мови і літератури» є «…розвиток особистості учня, формування в нього…гуманістичного світогляду,…високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків…». Завданнями освітньої галузі в школі є «…формування гуманістичного світогляду, духовного світу учня, його моралі, загальної культури, особистісних рис громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти». Отже, актуальність проблеми випливає із завдань сучасної освіти, серед яких одним із найважливіших є виховання гармонійно розвинутої особистості.

Педагогічні ідеї, поради та натхнення черпаю із праць відомих талановитих педагогів, зокрема А.С.Макаренка, К.Д.Ушинського. А книги В.О.Сухомлинського «Сто порад учителю» та « Серце віддаю дітям», вважаю, мають бути настільними книгами кожного вчителя. Для поглиблення свого педагогічного досвіду постійно вивчаю фахові передплатні видання, серед яких улюбленими стали часописи «Зарубіжна література» та « Всесвітня література в середніх навчальних закладах України».

Я завжди задаю собі питання: «Як зробити урок цікавим і захоплюючим, як перетворити його на годину естетичної насолоди, хвилюючу мандрівку з учнями в незвідані світи, в таємниці людського серця? Як розширити прагнення учнів до знань?».

І, можливо, на деякі питання я можу дати відповіді, так як прийшла до висновку про необхідність впровадження в практику роботи ІКТ. Використання ІКТ дає можливість досягнення наступних педагогічних цілей:

 1.Залучення учнів до самостійного пошуку істини від образу, ідеї до осмислення змісту.

2.Розвиток критичного мислення учнів.

3.Розвиток творчих здібностей учнів.

4.Розвиток особистості учня та його адаптація у світовому інформаційному просторі.

5.Формування інформаційної культури учнів,забезпечення їх інформаційних потреб.

6.Інтенсифікація навчання і виховання за рахунок використання ІКТ.

7.Удосконалення науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу.

8. Створення комфортних умов комп’ютерної підтримки традиційних і новаторських технологій навчання.

9.Забезпечення диференційованого підходу до вивчення предмета.

10.Підтримка групових та індивідуальних форм навчання в умовах класно-урочної системи організації навчального процесу.

Проблема формування нового інформаційно-комунікаційного освітнього середовища засобами ІКТ набуває першочергового значення. Тому предметом дослідження я обрала зміст, методи, навчальні інноваційні технології, реалізація яких за допомогою ІКТ підвищує ефективність навчання.

Своєю метою вважаю забезпечення професійного підходу до навчання на уроках в умовах технологізації освіти, визначення оптимальних шляхів доцільного поєднання формування в учнів здатності знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях.

 Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках світової літератури та при підготовці до них забезпечує різноманітність робіт на усіх етапах навчання: при поясненні нового матеріалу (демонстраційно-енциклопедичні програми, презентації); при закріпленні, повторенні (тренінги, проміжні тестування та ін.); у самостійній роботі учнів (самостійний пошук матеріалів, робота над проектами); під час проведення контролю знань, умінь і навичок.

Інформаційні технології починаю використовувати з 5 класу, бо якраз у цьому віці ефективність засвоєння матеріалу залежить від його візуалізації. П’ятикласники люблять працювати з ілюстраціями, слухати музику, заповнювати таблиці чи схеми, аналізувати уривки фільмів. Через презентацію вони краще сприймають складні теоретичні поняття, тому що акцент робиться на яскравості графіки й анімації. Спеціальні відеоефекти «оживляють» обов’язковий для вивчення матеріал, а якщо його подавати в ігровій формі, то це буде сприяти їх глибшому засвоєнню матеріалу.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки та практики роль учителя полягає в тому, що він повинен створити такі умови, в яких учень зможе мислити, а значить, і творити. Сучасний педагог має бути на уроці і психологом, і актором, і режисером одночасно. Тому, готуючись до уроків, враховую не тільки своєрідність кожного класного колективу, але й психологію, вікові особливості, потенційні можливості кожного учня, знаходжу і стараюсь реалізувати на уроках такі методичні прийоми, які дають учням відчуття самостійності і творчої участі в процесі вивчення предмета.

 Використовую нетрадиційні форми, методи та прийоми  занять. В усіх класах використовую прийоми «Сенкан», «Карусель», «Мікрофон». Подобається дітям також метод «Чорний ящик», коли вибір завдань вони доручають долі, дістаючи його зі скриньки. Симпатію дітей здобули також прийоми «Асоціативний ланцюжок» та «Вільне письмо», під час роботи над якими школярі вчаться ловити свої думки і передавати їх на папері.

Велику увагу на уроках світової літератури приділяю також розвитку творчих здібностей учнів. Діти із задоволенням створюють ілюстрації до прочитаних творів, пишуть свої невеличкі казки та вірші. При цьому вважаю недоцільним критикувати майстерність дитини, адже ми не маємо права оцінювати ступінь обдарованості, а, навпаки, повинні спонукати до розвитку таланту. Тому з гордістю формую папку «Проби пера», яка потроху поповнюється роботами «маленьких зірочок». А учнівські ілюстрації не складаю в папку, а використовую на уроках.

Безумовно, як і кожен сучасний вчитель, у своїй практиці не обходжусь і без нетрадиційних уроків. Це різноманітні вікторини, конкурси, командні змагання, віртуальні екскурсії, уроки під відкритим небом. Особливе значення мають такі уроки у 5-6 класах, де панує щира атмосфера дитинства. Проте і в середніх та старших класах такі форми роботи знаходять своє застосування. У класі, де учні воліють висловлювати своє бачення проблеми і його обґрунтування, а не тільки оперувати висновками літературознавців, популярним є урок-суд. Полюбляю також уроки-віртуальні екскурсії, які допомагають готувати самі учні, створюючи презентації до теми. Учні мають можливість користуватися Інтернет-джерелами  для пошуку необхідної інформації, що підвищує їхню зацікавленість темою.

Розробила декілька різних типів ігрових уроків. Серед них-урок КВК, урок-вікторина, урок-новела, урок-інсценізація, урок-турнір, урок-усний журнал та інші.

Часто застосовую ігрові елементи і на інших уроках. Традиційними у моїй практиці стали конкурси ерудитів, знавців теорії літератури, літературних критиків-початківців, авторів кращих творчих робіт, літературних дослідників.

Всі ці форми розвивають мислення дітей, викликають посилений інтерес до навчання.

Вчу дітей глибоко аналізувати художній твір, здійснюю особистісно зорієнтований підхід до навчання учнів.

Постійно вивчаю думку дітей, проводжу анкетування і тестування, на основі яких вношу необхідні корективи до тематичного планування.

Раз на семестр проводжу уроки-творчі звіти про прочитане, на яких учні на конкурсній основі представляють ті твори, які найбільше запали їм

у душу.

Уроки здійснюю на основі творчої співпраці і зацікавленого діалогу, доповнюючи позакласною роботою (літературні вечори, КВК, предметні тижні та інше).

Аналізую пізнавальну діяльність учнів на уроках і в позаурочний час, коли діти виконують завдання не тільки за готовою інструкцією, а самостійно шукають шляхи розв'язання проблеми.

Поділ класу на творчі, пошукові групи, рольові ігри, використання додаткової літератури дають мені можливість добиватися у повній мірі реалізації основних дидактичних і методичних принципів.

Посилення розвиваючої та виховної функції предмета значною мірою розв'язую за допомогою різних форм навчальної діяльності всіх учнів, як обдарованих, так і з недостатньо розвиненими здібностями. Індивідуальні, парні, групові та інші завдання створюють сприятливі умови для розвитку самостійності мислення кожного учня, мовленнєвої активності, наполегливості тощо. У своїй роботі використовую ще такі форми навчальної діяльності:

                                           РОБОТА В ПАРАХ

Ця форма навчальної діяльності має характер взаємного навчання. Співробітництво двох учнів підвищує ефективність роботи обох, тому що перший, допомагаючи товаришеві, удосконалює свої знання, а другий - вчасно отримує пояснення з незрозумілих для нього питань.

Роботу в парах застосовую під час перевірки домашнього завдання, закріплення, вдосконалення знань, умінь та навичок. Тривалість такої форми роботи 5-7 хв.

                                  РОБОТА    в  групах

Ця форма передбачає роботу учнів над спільним завданням.

Створюю змішані групи у складі 4 осіб (учні з різним рівнем успішності, працездатності).

Для підвищення ефективності такої форми роботи призначаю ланкового.

Він направляє товаришів, допомагає, консультує. За допомогою ланкового отримую точну інформацію про засвоєння кожним учнем певного матеріалу.

Краще застосувати навчання в групах при повторному розборі матеріалу, що вивчається, при закріпленні знань, на уроках повторення і узагальнення знань. Записую на дошці запитання, які треба розв'язати. Переходячи від однієї групи до іншої, слідкую за роботою учнів.

Коли виникають труднощі в одного, на допомогу приходять інші. В кінці роботи підбиваю підсумок за допомогою фронтального опитування, формулюючи чіткі висновки за проблемою.

Роботу в групах використовую і для взаємного контролю. Заздалегідь готую питання, відповідаючи на які, учні звітують перед собою і групою в тому, як вони засвоїли матеріал.

Переваги навчальної роботи в групах проявляються в активізації діяльності учнів з початковим рівнем навчальних досягнень, які отримують більше можливостей для висловлювання думки, ніж при фронтальній формі опитування.

Тривалість роботи в групах на уроці—10-20 хв.

                                          «ЛАНЦЮЖОК»

Кооперативно-групова форма навчальної діяльності використовується, кати учням необхідно проаналізувати велику кількість різнобічних явищ, знайти багато прикладів, опрацювати матеріал великого обсягу.

Тривалість—10-15 хв.

                         Диференційовано-групова робота

Формую в класі три групи учнів у залежності від рівня їхніх розумових можливостей, якості набутих знань, умінь і навичок.

Учні групи А отримують завдання підвищеного рівня складності, творчого характеру.

Учні групи В - вправи, розраховані на репродуктивно-пошукову діяльність.

Учні групи С- вправи за зразком.

Організація роботи школярів із врахуванням навчальних можливостей кожного сприяє інтелектуальному розвитку. Діти відчувають задоволення вед праці, а це створює високий емоційний настрій.

Повідомляю, що при успішній роботі діти будуть переводитись у групу з більш складними завданнями. Це перетворюється на своєрідний стимул для доброго навчання.

Тривалість—5-7 хв.

                              ІНДИВІДУАЛІЗОВАНА РОБОТА

Дану роботу проводжу з метою перевірки якості засвоєння учнями матеріалу і виявлення вміння працювати самостійно. Готую 8-10 завдань різного рівня складності

Ці завдання необхідно оформити на картках, працюючи з якими учні проявляють повну самостійність.

                 ІНДИВІДУАЛІЗОВАНО-ФРОНТАЛЬНА РОБОТА

Індивідуалізовано-фронтальна форма застосовується у тих класах, де відчутно проявляються індивідуальні особливості учнів.

При вивченні нового матеріалу, який не має повної новизни, готую завдання на картках для учнів з високими можливостями, з основним складом класу аналізую новий матеріал звичайним способом.

Такий вид роботи дозволяє успішно розвиватись обдарованим школярам..

Індивідуалізовано-фронтальну форму включаю у процес навчання на короткий час, даючи можливість коригувати навчальну діяльність окремих учнів при високому темпі роботи.

Використовую на уроках й інші інноваційні форми роботи.

„ВИБІР ІЛЮСТРАЦІЙ"

Пропоную учням намалювати ілюстрації до твору. В класі потрібно відібрати лише ті малюнки, які відповідають авторському опису. Цей прийом зорієнтовує учнів на своєрідний підхід до життя письменника, особливості його світосприйняття.

                                              „ЖИВІ МАЛЮНКИ

Цей прийом найефективніше створює ситуацію зацікавленості, спонукає працювати „мовчазних дітей".

Учні прослухали чи прочитали літературний твір. За моїми завданнями відтворюють епізод із твору, приймають відповідні пози. Надають обличчю необхідного виразу, представляють уявно одяг героїв.

Потім розповідають про це. Прийом має різні варіанти застосування.

                                „ОСПІВАЙТЕ ПРЕДМЕТ"

Навчаю дітей уважно читати художній твір, спостерігати за предметом, виявляти, як він пов'язаний з героєм твору.

                                            „Я - ДИКТОР"

Застосовую цей прийом під час виразного читання творів. Звертаю увагу на темп, силу голосу, його тон. Саме ці чинники розкривають почуття та думки.

Кожна група під моїм керівництвом виконує конкретне завдання з підбору прикладів,фактів, опрацюванню своєї частини інформації.

Дітям надасться можливість радитися одне з одним, відчувати себе дослідниками.

У кінці проводжу фронтальну бесіду, під час якої матеріал узагальнюється, систематизується.

                               « НЕЗАКІНЧЕНІ РЕЧЕННЯ»

Цей прийом часто поєдную із прийомом « МІКРОФОН». Це надає учням можливість грунтовніше формулювати власні висловлювання, порівнювати їх з висловлюваннями інших. Використання такого прийому надає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацювати вміння говорити коротко, але по суті і переконливо.

                                              «ПРЕС»

     Застосовуючи цей метод, вчу дітей аргументувати свої думки з приводу дискусійного питання. Це вимагає від учнів чіткого й стислого

формулювання думок. Якщо діти ще не знайомі з цією методикою, то я роздаю їм пам'ятки, у яких зазначено послідовність висловлювання:

1) Викладіть свою думку: « Я вважаю, що...»

2) Поясніть причину появи цієї думки: « Тому що...»

3) Наведіть аргументи на підтримку вашої позиції: « Таким чином...»

4) Зробіть висновок : « Таким чином...»

Учні відповідають письмово. Коли роботу завершено - зачитують

Відповіді.

                                    « ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ»

Так само, як і прийом « ПРЕС» , надає учням можливість чітко визначити власну позицію щодо спірних питань. Також дозволяє дізнатись аргументи тих, хто дотримується протилежної думки.

                          « ГОЛОСИ ЛІТЕРАТУРНИХ ГЕРОЇВ»

Виробляючи навики виразного читання, вчу учнів імітувати голоси героїв художніх творів. Наприклад, під час вивчення байки І. А. Крилова              « Вовк та Ягня» імітація учнями голосів Вовка та Ягняти « розкриває» характери персонажів.

                          « РОЗПОВІДЬ ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ»

 Людину, яка гарно розповідає або читає, приємно слухати. Це потрібно вміти кожному. Тому пропоную учню уявити себе в ролі літературного героя і розповісти про « себе» так, щоб приємно було слухати друзям- однокласникам. Наприклад, вивчаючи роман Дж. Свіфта, розповісти від імені Гуллівера про його життя в ліліпутів.

Крім вищевказаних, використовую й інші форми навчальної діяльності:        « БІЛЬ ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ», « МАЛЮНОК НА СКЕЛІ»,                 « ЛЮДСЬКЕ ЩАСТЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ», « ЩО ВІДОМО І ЩО НЕВІДОМО» тощо.

Для того, щоб вибрати ефективні форми навчальної роботи, визначаю реальні можливості дітей, аналізую, які умови створює та чи інша форма для засвоєння знань всіма учнями.

Продумую раціональність витрати часу уроку для активізації роботи всіх учнів.

Вибір форми навчання підпорядковую змісту матеріалу уроку. У процесі навчання добиваюся самоорганізації учнів, взаємодопомоги, формую гуманістичні якості особистості, збуджую творчу думку та ініціативу.

Але, напевно, найголовніше те, що я сама навчаюсь разом з учнями. Аналізуючи твір, шукаючи всі «за» і «проти» вчинків героїв, вчу виявляти розуміння і співчуття до найнегативнішого героя, співставляти ситуації і проблеми, увіковічнені у творах столітньої давнини, з сучасністю. І кожного разу, і в кожному класі звучить інша думка. Моє ж завдання – не оцінити, а почути її. А для цього я маю бути не просто вчителем, а, в першу чергу, другом, товаришем, якому можна довірити свої думки. Тому завжди відкрита до спілкування, щира з дітьми, бо вірю, що діти можуть пробачити незнання, та не пробачать брехні.

Не зупиняюсь на досягну,тому впевнено крокую вперед: продовжую вивчення перспективного педагогічного досвіду, беру участь у районних семінарах, засіданнях міжшкільних методичних об'єднань, де виступаю з доповідями на методичні теми, проводжу відкриті уроки, демонструю моделі та фрагменти уроків та позакласних заходів.

 Підготувала такі вісники: «Використання інноваційних технологій навчання на уроках світової літератури», «Сучасний урок», «Роль і значення позакласної роботи для розвитку творчих здібностей учнів», які рекомендовані до друку науково-методичною радою Теребовлянського РМК (протокол №01 від 16 березня 2012р.).

 Ніколи не забуваю, що учитель – майстер, який бере участь у творенні найголовнішого – Людини! Вчитель – режисер, котрий не знає що і як зіграють його актори. Але одне я знаю точно: «Я гратиму чесно і справедливо, віддаючи дітям частинку свого серця і розум».

Я вірю в свої сили і сили тих, чиї допитливі оченята кожного дня дивляться на мене:

                  І тому, вся суть – не для себе прожити,

                  А когось хоч трішки навчити любити…

                  Побігти в ромашки по літньому полю…

                  Я дякую Богу за вчительську долю.