Вітання з Миколаєм

                 ВІТАЮ ВЧИТЕЛІВ ДОЛИНСЬКОЇ ЗОШ І-ІІ СТ.

                                        З ДНЕМ УЧИТЕЛЯ

Під час жовтогарячого падолисту, красування кетягів калини, гронів винограду, в ритмі осіннього вальсу прилітає до нас свято - День учителя.

Нехай завжди поруч із Вами, дорогі мої вчителі, будуть Віра, Надія, Любов. Хай Вашу життєву дорогу встеляє золоте листя вдячності Ваших учнів, ніжні дитячі очі голублять ласкою і теплом, руки школярів дарують свіжі букети багряних квітів. А бабине літо щоб прилітало до Вас завжди зі словами вдячності, великим кошиком міцного здоров`я та сімейного достатку. Будьте щасливими і гордими сіячами "доброго, розумного, вічного".Благополуччя Вам і Вашим сім`ям, здійснення всіх мрій і задумів.

Дай Вам, Боже, днів щасливих,

Дай добра, здоров`я, сили.

Дай любові, згоди, втіхи,

Змоги дай життю радіти.

І ділитись словом щирим,

Теплим, радісним, правдивим.

А сьогодні у це свято

Щастя зичу Вам багато.

Хай Вас Бог благословляє,

Многих літ Вам посилає.

Свято останнього дзвінка

Останній дзвінок... Нікого з нас не обминала ця радісна і водночас сумна подія. Для випускників вже не буде пори щасливішої, аніж шкільна. І в останній день прощання зі школою навіть найбільші бешкетники враз стають смирними, задуманими, поважними. Дівчатка, не соромлячись, витирають сльози. Можливо, в цей момент не один учень пригадає собі класика української літератури, який свого часу писав для дітей: "...Швидше вдягайтесь до школи, кращі прогаєте дні, пізно вертатись, ніколи їх не повернете, ні!..."

І враз усе стає таким милим: і парта, за якою сидів, і подвір'я шкільне, і суворі та вимогливі вчителі. Мабуть, завжди так: все те аж тоді набирає ваги, коли його втрачаємо. 

У нашій Долинській школі цього дня таки справжній сум і сльози. Плачуть і дівчатка, які з незграбних підлітків стали красунями, і хлопці, які невідомо коли змужніли. Ходять заплаканими вчителі, матері та бабусі... І стільки щирих, теплих слів сказано на адресу випускників. Що їх чекає попереду? Яка дорога? Хай вам щастить, дорогі наші випускники, нехай Всевишній завжди буде вашим порадником і заступником. (Вітальні вірші читайте на сторінці "Вітання").

Проте, головне в святі останнього дзвоника, як примітив мудрий наш український народ - "Зробив діло-гуляй сміло!". Отож найголовніше, що нас чекають попереду веселі канікули. Це добрий привід для гарного настрою та радості. Щиро бажаю всім учням, учителям, батькам гарно відпочити, набратися нових вражень, сил і здоров'я.

майдан незалежності

Присвячується героям майдану

З гордістю  схилю  я голову свою,
за тих, хто б'ється  за свободу.
За тих, хто полягли  в бою,
воюючи за волю власного народу.

Не боячись не смерті, не покарань,
йшли через місяці нестерпних страждань.
Боролись, терпіли, та помирали,
та навіть цим вони вас не здолали.

Стану на коліна, перед тими,
хто не побачить більше України.
Хто зі славою відходить на той світ,
Побачивши золото райських воріт.

Пічугін Владислав.

БАЖАЮ  ВСІМ ВІДВІДУВАЧАМ МОГО БЛОГУ:

ЩАСТЯ,РАДОСТІ, ЛЮБОВІ

У ВАЛЕНТИНІВ ДЕНЬ ЧУДОВИЙ!

У РОБОТІ  - СИЛ, НАТХНЕННЯ,

БОЖОГО БЛАГОСЛОВЕННЯ!

Життя – квітка, кохання – мед з неї.

                                                В. Гюго

Кохати – це не значить дивитися один на одного, кохати – це значить разом дивитись в одному напрямку. 

Антуан де Сент-ЕкзюперіГюго 

Кохання – найсильніша з усіх пристрастей, тому що воно одночасно опановує головою, серцем і тілом. 
                                                                Вольтер.

                                               ПРИТЧІ

                                      Про кохання і любов

В одній звичайній людській душі жили Любов і Кохання.
Вони були схожі, як близнюки, але вели себе чомусь по-різному. Кохання
було від природи сліпим, Любов мала стопроцентний зір.
Коли Кохання впритул не помічало недоліків, Любов чудово бачила їх,
беззаперечно приймаючи.
Коли Кохання гуляло під місяцем і дарувало квіти, захлинаючись у вирі
щасливих емоцій, Любов терпляче чекала самотніми холодними ночами.
Коли Кохання розпливалося в компліментах, Любов говорила жорстку
правду, лікуючи болем. Кохання знало безліч ніжних слів, Любов просто
вміла дарувати насолоду.
Коли Кохання кричало „я не проживу без тебе!”, Любов, тихо помираючи,
відпускала на свободу.
Коли Кохання безсило билося в істериці, вимагаючи взаємності, Любов
проводила безсонні ночі біля лікарняного ліжка, ні на що не зважаючи.
Коли Кохання, дивлячись в постаріле зів’яле лице, відвернулося, і, жаліючи
себе, розтануло, як сніг, залишивши душу назавжди, Любов залишилась,
вдихаючи життя в холодні посинілі губи.
- Я тут безсила, — сказала Смерть, тихо танучи слідом за Коханням.
- Чому ж так відбувається? – запитав молодий Ангел у старшого „колеги”,
зазираючи з цікавістю у сповнену Любов’ю душу.
- Все просто, — відповів Досвідчений Ангел, який на своєму віку бачив мільйони
звичайних людських душ.
- Все просто. Коли народилося Кохання – засяяла нова яскрава зірка,
даруючи красу і радість всім навколо. Коли народилася Любов –
посміхнувся Бог. А посміхається він, повірте, не так часто.

Ти, що читаєш, навчись любити всім серцем....

                                      ЛЮБОВ СЛІПА

Говорять, що одного разу зібралися в одному куточку землі разом всі людські відчуття і якості. Коли Нудьга позіхнула вже утретє, Божевілля запропонувало:"А давайте грати в хованки!". Інтрига підвела брову : "Хованки? Що це за гра?" і Божевілля пояснило, що один з них, наприклад воно, водить - закриває очі і рахує до мільйона, тоді як інші ховаються. Той, хто буде знайдений останнім, стане водити наступного разу і так далі. Інтузіазм затанцював з Ейфорією, радість так стрибала, що переконала Сумнів, ось тільки Апатія, яку ніколи ніщо не цікавило, відмовилася брати участь в грі. Правда, вважала за краще не ховатися, тому що врешті-решт її завжди видадуть, Гордість сказала, що це абсолютно безглузда гра (її нічого, окрім себе самої, не хвилювало), Боязкості дуже не хотілося ризикувати. -Раз, два, три - почало рахувати Божевілля. Першою сховалася Лінь, вона сховалася за першим же каменем на дорозі.Віра піднялася на небеса, а Заздрість сховалася в тіні Тріумфу, який власними силами вмудрився підійнятися на верхівку найвищого дерева. Благородність дуже довго не могла сховатися, оскільки кожне місце, яке воно знаходило, здавалося ідеальним для його друзів. Кристально чисте озеро - для Краси. Міжгір'я дерева? Так це для Страху. Крило метеликів - для Похітливості. Подих вітру - так це для Свободи! Отже, воно сховалося в промінці сонця. Егоїзм, навпаки, знайшов для себе тепле і затишне містечко. Брехня сховалася на глибині океану (насправді вона сховалася у веселці). Пристрасть і Бажання сховалися в соплі вулкана. Забудькуватість навіть не пам'ятала, де вона сховалася, але це не важливо. Коли Божевілля долічило до 999999  Любов все ще шукала, де б їй ховатися, але все вже було зайнято ; але раптом вона побачила чудовий трояндовий кущ і вирішила сховатися серед його кольорів. -Мільйон, - злічило Божевілля і прийнялося шукати. Першою воно, звичайно ж, знайшло Лінь. Потім почуло як Віра сперечається з Богом з приводу зоології, а про Пристрасть і Бажання воно дізналося по тому, як тремтить вулкан, потім Божевілля побачило Ззаздрість і здогадалося, де ховається Тріумф. Егоїзм і шукати не було потрібно, тому що місцем, де він ховався, виявився вулик бджіл, які вирішили вигнати непрошеного гостя. У пошуках Божевілля підійшло напитися до струмка і побачило Красу. Сумнів сидів біля паркану, вирішуючи, з якої ж сторони йому сховатися. Отже, всіх було  знайдено - Талант - в свіжій і соковитій траві, Печаль - в темній печері, Брехня - у веселці (якщо чесно, то вона насправді ховалася на дні океану). Ось тільки любов знайти не могли. Божевілля шукали за кожним деревом, в кожному струмочку, на вершині кожної гори і, нарешті, воно вирішило подивитися в трояндових кущах, і коли розсовувало гілки, почуло крик болю. Гострі шпильки троянд поранили Любові очі. Божевілля не знало, що і робити, прийнялося вибачатися, плакало, благало, просило вибачення і навіть пообіцяло Любові стати її поводирем. Ось з тих пір, коли вперше на землі грали в хованки, -  ЛЮБОВ СЛІПА І БОЖЕВІЛЛЯ ВОДИТЬ ЇЇ ЗА РУКУ.