Свято останнього дзвінка

Останній дзвінок... Нікого з нас не обминала ця радісна і водночас сумна подія. Для випускників вже не буде пори щасливішої, аніж шкільна. І в останній день прощання зі школою навіть найбільші бешкетники враз стають смирними, задуманими, поважними. Дівчатка, не соромлячись, витирають сльози. Можливо, в цей момент не один учень пригадає собі класика української літератури, який свого часу писав для дітей: "...Швидше вдягайтесь до школи, кращі прогаєте дні, пізно вертатись, ніколи їх не повернете, ні!..."

І враз усе стає таким милим: і парта, за якою сидів, і подвір'я шкільне, і суворі та вимогливі вчителі. Мабуть, завжди так: все те аж тоді набирає ваги, коли його втрачаємо. 

У нашій Долинській школі цього дня таки справжній сум і сльози. Плачуть і дівчатка, які з незграбних підлітків стали красунями, і хлопці, які невідомо коли змужніли. Ходять заплаканими вчителі, матері та бабусі... І стільки щирих, теплих слів сказано на адресу випускників. Що їх чекає попереду? Яка дорога? Хай вам щастить, дорогі наші випускники, нехай Всевишній завжди буде вашим порадником і заступником. (Вітальні вірші читайте на сторінці "Вітання").

Проте, головне в святі останнього дзвоника, як примітив мудрий наш український народ - "Зробив діло-гуляй сміло!". Отож найголовніше, що нас чекають попереду веселі канікули. Це добрий привід для гарного настрою та радості. Щиро бажаю всім учням, учителям, батькам гарно відпочити, набратися нових вражень, сил і здоров'я.